Курс біології у 6 класі (автори підручника Л.В. Друзь, І.А. Шевченко ) є логічним продовженням курсу “Навколишній світ”, в якому учні отримують пропедевтичні знання з природничих дисциплін. Його укладено з урахуванням особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів. Важливою складовою вивчення біології є засвоєння елементів соціального досвіду, який містить знання про природу; способи діяльності; досвід творчого мислення; емоційно-вольові відносини.
Провідна роль у курсі відводиться теоретичним знанням у вигляді фундаментальних теорій. Учень має знати основні принципи будови і функціонування живих організмів різних рівнів організації, їх різноманітні еволюційні варіанти, уявляти механізми виникнення та збереження тих чи інших пристосувань, розумітися на структурі і функціонуванні екосистем, на проблемах сучасної екології, орієнтуватися у проблемах сучасної молекулярної біології. Таким чином, передбачається формування в учнів фізіологічних, екологічних та еволюційних теоретичних узагальнень, розвиток мислення на високому рівні, орієнтування процесу навчання на засвоєння інтелектуальних умінь творчої діяльності.
У 6 класі навчальний матеріал викладений на основі провідних змістових ліній у такій послідовності: клітина, одноклітинні організми, перехід до багатоклітинності, рослини, гриби.
Починається курс з ознайомлення учнів з біологією як системою наук про живу природу, її значенням у житті людини, з основними ознаками живого та різноманітністю життя на Землі (“Вступ”). Послідовне, функціональне пояснення процесів життєдіяльності для клітинного рівня починається з вивчення клітини (на світло-оптичному та електронно-мікроскопічному рівнях), як структурно-функціональної одиниці живого. Цьому передує знайомство з хімічним складом клітини (тема “Клітина”).
Відбувається знайомство з клітиною і як самостійним організмом. Організмовий рівень життя вивчається на прикладі бактерій – нижчих форм клітинного життя; розглядається значення мікробіальних прокаріотичних організмів у виникненні життя на Землі (тема “Прокаріоти”). Услід за цим, навчальний матеріал присвячується одноклітинним еукаріотам – протистам. Пояснюється, що гетеротрофні протисти традиційно називають найпростішими, а автотрофні, які містять у клітинах хлоропласти і здатні до фотосинтезу, – водоростями. Представляється різноманітність протистів на прикладі окремих видів, їх поширення, значення у природі та житті людини. Формується уявлення про відсутність чіткої межи між рослинами та тваринами на одноклітинному організмовому рівні (тема “Протисти”).
Особливості багатоклітинних організмів вивчаються на прикладі квіткових рослин (тема “Рослини”). Формується поняття про організм рослини як цілісну систему шляхом вивчення особливостей будови органів у зв’язку з їх основними функціями.
В аспекті еволюційної історії, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними, розглядається ускладнення будови рослин (тема “Різноманітність рослин”). Формується вміння порівнювати і відрізняти основні групи рослинних організмів за істотними ознаками. Вивчаються екологічні групи рослин та рослинні угруповання як результат пристосування рослин до умов середовища.
Учні мають можливість сформувати уявлення про особливості грибів порівняно з рослинами і тваринами, їх еколого-трофічні групи, значення у природі та житті людини (тема “Гриби”).
У 6 класі продовжується формування і розвиток у школярів навичок роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, набуття учнями біологічної, здоров’язбережувальної та екологічної компетентностей. Підручник містить матеріали, що забезпечують прикладну спрямованість біологічних знань.
Текст підручника структурований в тематичні “Блокові конспекти”, які складаються з “Інформаційних блоків”. У кожному такому “блоці” розглядається певне питання, він містить багато схем, малюнків, фото, що допомагає сприйняттю і відповідає особливостям уваги, пам’яті і мислення учнів шостого класу. Така побудова навчального матеріалу набагато полегшує завдання вчителя при вивченні теми, допомагає побудувати вивчення матеріалу згідно з логікою пізнавального процесу та відповідно до технології діяльнісного навчання.
Дидактичні завдання, що розміщуються перед текстом “Інформаційного блоку”, в його середині або наприкінці – органічна частина підручника. Їх використання сприяє мотивації та самовизначенню до діяльності, створенню “утруднення”, включенню в систему знань та повторенню. Використання еталону надає учням з підвищеною самооцінкою можливість впевнитись, що вони переоцінили свої реальні сили. Це спонукає їх до більш правильної орієнтації у власних можливостях, до формування адекватної самооцінки результатів своєї навчальної праці.
Одним із принципів, на яких ґрунтується підручник є принцип мінімакса, тобто учневі пропонується можливість засвоєння змісту освіти на максимальному рівні розвитку його вікової групи. При цьому засвоєння учнем змісту має бути забезпечено на рівні соціально-безпечного мінімуму (Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти). Принцип мінімакса регламентує також процедуру контролю досягнення учнями освітніх цілей.
