6 клас “Біологія” автори Друзь Л.В., Шевченко І.А.

     Курс біології у 6 класі (автори підручника Л.В. Друзь, І.А. Шевченко ) є логічним продовженням курсу “Навколишній світ”, в якому учні отримують пропедевтичні знання з природничих дисциплін. Його укладено з урахуванням особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів. Важливою складовою вивчення біології є засвоєння елементів соціального досвіду, який містить знання про природу; способи діяльності; досвід творчого мислення; емоційно-вольові відносини.

     Провідна роль у курсі відводиться теоретичним знанням у вигляді фундаментальних теорій. Учень має знати основні принципи будови і функціонування живих організмів різних рівнів організації, їх різноманітні еволюційні варіанти, уявляти механізми виникнення та збереження тих чи інших пристосувань, розумітися на структурі і функціонуванні екосистем, на проблемах сучасної екології, орієнтуватися у проблемах сучасної молекулярної біології. Таким чином, передбачається формування в учнів фізіологічних, екологічних та еволюційних теоретичних узагальнень, розвиток мислення на високому рівні, орієнтування процесу навчання на засвоєння інтелектуальних умінь творчої діяльності.

     У 6 класі навчальний матеріал викладений на основі провідних змістових ліній у такій послідовності: клітина, одноклітинні організми, перехід до багатоклітинності, рослини, гриби.

     Починається курс з ознайомлення учнів з біологією як системою наук про живу природу, її значенням у житті людини, з основними ознаками живого та різноманітністю життя на Землі (“Вступ”). Послідовне, функціональне пояснення процесів життєдіяльності для клітинного рівня починається з вивчення клітини (на світло-оптичному та електронно-мікроскопічному рівнях), як структурно-функціональної одиниці живого. Цьому передує знайомство з хімічним складом клітини (тема “Клітина”).

     Відбувається знайомство з клітиною і як самостійним організмом. Організмовий рівень життя вивчається на прикладі бактерій – нижчих форм клітинного життя; розглядається значення мікробіальних прокаріотичних організмів у виникненні життя на Землі (тема “Прокаріоти”). Услід за цим, навчальний матеріал присвячується одноклітинним еукаріотам – протистам. Пояснюється, що гетеротрофні протисти традиційно називають найпростішими, а автотрофні, які містять у клітинах хлоропласти і здатні до фотосинтезу, – водоростями. Представляється різноманітність протистів на прикладі окремих видів, їх поширення, значення у природі та житті людини. Формується уявлення про відсутність чіткої межи між рослинами та тваринами на одноклітинному організмовому рівні (тема “Протисти”).

     Особливості багатоклітинних організмів вивчаються на прикладі квіткових рослин (тема “Рослини”). Формується поняття про організм рослини як цілісну систему шляхом вивчення особливостей будови органів у зв’язку з їх основними функціями.

     В аспекті еволюційної історії, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними, розглядається ускладнення будови рослин (тема “Різноманітність рослин”). Формується вміння порівнювати і відрізняти основні групи рослинних організмів за істотними ознаками. Вивчаються екологічні групи рослин та рослинні угруповання як результат пристосування рослин до умов середовища.

     Учні мають можливість сформувати уявлення про особливості грибів порівняно з рослинами і тваринами, їх еколого-трофічні групи, значення у природі та житті людини (тема “Гриби”).

     У 6 класі продовжується формування і розвиток у школярів навичок роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, набуття учнями біологічної, здоров’язбережувальної та екологічної компетентностей. Підручник містить матеріали, що забезпечують прикладну спрямованість біологічних знань.

     Текст підручника структурований в тематичні “Блокові конспекти”, які складаються з “Інформаційних блоків”. У кожному такому “блоці” розглядається певне питання, він містить багато схем, малюнків, фото, що допомагає сприйняттю і відповідає особливостям уваги, пам’яті і мислення учнів шостого класу. Така побудова навчального матеріалу набагато полегшує завдання вчителя при вивченні теми, допомагає побудувати вивчення матеріалу згідно з логікою пізнавального процесу та відповідно до технології діяльнісного навчання.

     Дидактичні завдання, що розміщуються перед текстом “Інформаційного блоку”, в його середині або наприкінці – органічна частина підручника. Їх використання сприяє мотивації та самовизначенню до діяльності, створенню “утруднення”, включенню в систему знань та повторенню. Використання еталону надає учням з підвищеною самооцінкою можливість впевнитись, що вони переоцінили свої реальні сили. Це спонукає їх до більш правильної орієнтації у власних можливостях, до формування адекватної самооцінки результатів своєї навчальної праці.

     Одним із принципів, на яких ґрунтується підручник є принцип мінімакса, тобто учневі пропонується можливість засвоєння змісту освіти на максимальному рівні розвитку його вікової групи. При цьому засвоєння учнем змісту має бути забезпечено на рівні соціально-безпечного мінімуму (Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти). Принцип мінімакса регламентує також процедуру контролю досягнення учнями освітніх цілей.

                  

6-7 класи Самостійні роботи з теорії ймовірностей М.В. Наумова

Орієнтовні самостійні роботи підібрані згідно до програми курсу “Елементи теорії ймовірностей. 6-9 класи”, автори Наумова М.В., Костогризова І.Г. Завдання подані в одному варіанті. Вчитель має вибрати, які завдання та задачі запропонувати до розв’язку в класі, а які мають виконуватися на оцінку.Кількість варіантів залежить від вчителя та рівня підготовки класу.

 

 

6 клас “Навколишній світ” автори Т.О. Пушкарьова

     У 6 класі інтегрований курс “Навколишній світ” має назву “Наша планета”. Формально основою змісту виступає предмет “Фізична географія”, і структура курсу в б класі побудована за принципом послідовного вивчення Земних сфер. Однак зміст предмету “Навколишній світ” у 6 класі не зводиться до фізичної географії, а є інтегративним. Процеси і явища, що відбуваються в Земних сферах, зв’язки між ними вивчаються у фізичному, хімічному, біологічному та географічному аспектах. Кожна земна сфера розглядається з двох точок зору: і як середовище перебування, і як результат діяльності живого. Таким чином, проблеми біосфери розглядаються протягом усього періоду вивчення курсу “Навколишній світ”, концентруючись у підсумку в самостійну тему “Біосфера”.

     Інтегрований курс “Навколишній світ” завершується темою “Хай завжди буде Земля!”. Основним завданням завершальної теми є формування уявлень учнів про глобальні екологічні проблеми й відомі шляхи їх розв’язання. Після завершення курсу “Навколишній світ” наступним етапом у розвитку природничо-наукового світогляду учнів є систематичне вивчення курсів фізики, хімії, біології, географії. Тому пропедевтичним завданням курсу “Навколишній світ” є чітке висвітлення цілісності та єдності навко­лишнього світу, взаємов’язків і взаємозалежностей у природі, нерозривного зв’язку живого й неживого у природі, єдності людини і природи. У 5 та 6 класах важливо на більш глибокому рівні, ніж у початковій школі, розглянути природні баланси й кругообіги, результатом яких є зазначені зв’язки.

     Додатковий матеріал та цікаву інформацію учні можуть знайти у “Книзі для читання”.

     З метою контролю якості знань учнів з предмету авторами були розроблені “Тести з навколишнього світу”, кожний з яких забезпечує наочність теми, яка вивчається, дослідницьку та пошукову спрямованість вивчення інтегрованого курсу “Навколишній світ”.

                              

6 клас “Графи. Множини. Алгебра логіки”автор Наумова М.В.

“Графи. Множини. Алгебра логіки.” для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, що працюють за науково-педагогічним проектом «Росток», підготовлений М. В. Наумовою, вчителем математики Херсонської ЗОШ І-ІІІ ступенів №50 Херсонської міської ради.

В основу посібника  покладено зміст навчальної програми  курсу “Теорія ймовірностей” для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів  для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (науково-педагогічний проект «Росток») авторів:  Наумової М.В., Костогризової І.Г.

Метою вивчення даного курсу в 6 класі виступає розвиток логічного мислення, ознайомлення з методами математичного та графового моделювання, формування практичних вмінь і навичок. Значущість курсу обумовлена спрямованістю на формування наукового світогляду учнів й підкреслюється набутими знаннями і вміннями. Навчальний матеріал курсу підібрано таким чином, щоб забезпечити розвиток креативності мислення учнів, підвищення рівня їх навчальної мотивації.

Після вивчення даного курсу учні мають:

мати уявлення про: множину та її елементи; порожню множину, способи завдання множини, підмножину даної множини; граф та його елементи; способи завдання графів, повний граф, зв’язний граф, граф-дерево, ліс, ейлеров граф; метод графового моделювання; лабіринт; логіку; висловлювання, його форми та види; правила та закони логіки.

знати:означення об’єднання, перерізу множин, різниці множин, доповнення множини впорядкованої множини; означення графа та його елементів; означення видів графів; теорему Ейлера; ознаки кон’юнкції, дез’юнкції, імплікації; означення нуля та одиниці алгебри логіки; правила висновку.

уміти:задати множини основними способами; утворювати підмножини даної множини; знаходити об’єднання, різниці, переріз множин, доповнення множини; моделювати за допомогою діаграм Ейлера-Вєна; задавати графи; визначати вид графів; застосовувати теорему Ейлера до задач пов’язанних з графами; складати та користуватися таблицями істинності; визначати тему та рему; формулювати протилежні висловлювання; робити висновки відповідно логічним операціям та законам логіки.

Зміст розробленої програми побудований з урахуванням вікових особливостей підлітків та їх пізнавальних потреб. Застосування ігрових форм навчання дозволяє досягнути високих результатів за рахунок інтенсивної розумової діяльності. Програмовий матеріал також має значний виховний та творчий потенціал. Реалізація запропонованої програми забезпечує набуття учнями знань, умінь і навичок, які задовольняють вимогам державного стандарту навчання.

612

6 клас “Основи теорії ймовірностей”автор Рибалова Л.Г.

      У навчальному посібнику “Основи теорії ймовірностей” розгля­дається роль випадку в нашому житті, вводяться й починають формуватися поняття випадкових подій і випадкових чисел, а також випадкових величин і випадкових процесів. Велика увага надається множи­нам, комбінаториці, перебору варіантів. Це природним чином підводить учнів до поняття ймовірності. Поняття ймовірності формується в процесі розгляду різно­манітних неформальних ситуацій, у цікавих іграх, у нескладних задачах.

       

6 клас “Математика” автор Г.Ф. Дорофєєв, Л.Г. Петерсон

     1 частина. Програма 6 класу починається зі знайомства учнів із запереченням висловлювань: будується заперечення часткових висловлювань, загальних висловлювань і висловлювань про існуван­ня. Уточнюються поняття змінної, виразу зі змінною і речення зі змінною. Використовуються квантори 3 і V для запису висловлювань та їх заперечень. Виконуються спільні дії зі звичайними й десятко­вими дробами. Повторюється розв’язання задач на рух і розглядається новий вид руху – рух по річці. Уводиться поняття середнього арифметичного. Уточнюється поняття проценту. Систематизується розв’язання задач на проценти. Розглядається поняття простого і складного процентного росту; виводяться формули, які описують процентне відношення чисел, простий процентний ріст та складний процент.

     У 2 частині посібника відбувається знайомство з поняттями відношення і пропорції. Виводяться властивості пропорцій та виконуються їх перетворен­ня. Розглядається пряма і обернена пропорційність, будуються графіки цих залежностей. Розв’язуються задачі методом пропорцій. Розширюються уявлення учнів про число шляхом уведення від’ємних чисел і розгляду різних систем числення. Систематизуються знання учнів про числові множини. Відпрацьовуються стійкі навички арифме­тичних дій з додатними і від’ємними числами.

     У 3 частині виконуються найпростіші перетворення виразів для розв’язання лінійних рівнянь. Уводяться загальні прийоми розв’язання лінійних рівнянь шляхом перенесення доданків, уточнюється алгоритм розв’язання задач методом рівнянь. Вивчається поняття координатної площини, яке узагальнює відоме з початкової школи поняття коорди­натного кута. Розглядаються логічні поняття: слідування, запе­речення слідування, обернене твердження, слідування і рівносильність, слідування і властивості предметів. На цій основі в учнів формуються первинні уявлення про аксіоматичний метод, достатні для мотивації їх діяль­ності на уроках геометрії в 7 класі. Повторюються й систематизуються всі вивчені учнями види текстових задач, причому задачі пропону­ються з різними “пастками” – невідповідність одиниць, неповні дані, нереальні умови і т.ін.

     У 4 частині акцент робиться на систематизацію знань про геометричні фігури та підготовку учнів до подальшого вивчення курсу геометрії. Уводяться найпростіші побудови циркулем і ліній­кою; відпрацьовуються навички роботи з геометрични­ми інструментами. Розглядаються фігури на площині й у просторі, вивчаються перетворення: осьова і цен­тральна симетрії, паралельне перенесення, поворот, подібність фігур. Разом із вивченням геометричного матеріалу відпрацьовуються обчислювальні навички, розв’язу­ються текстові задачі та інші задачі на повторення курсу 6 класу.

Навчальні посібники з математики для 6 класу забезпе­чені самостійними та контрольними роботами.