В м. Українка відбувся майстер-клас для вчителів початкових класів

НОВИНИ, Семінари, Фотографії, Фрагменти уроків

21 лютого 2019 р. в м. Українка відбувся майстер-клас «Особливості вивчення теми «Будова слова» у третьому класі  за педагогічною технологією «Росток». Майстер-клас з української мови Кальчук Марії Іванівни – це не тільки висока якість навчання, це Любов, – до дітей, до української мови, до України. Марія Іванівна, на думку дітей, батьків, колег, науковців – Найкращий вчитель української мови у початковій школі, найкращий автор підручника, розробленого за системою «Росток». Саме тому діти люблять мову, цікавляться нею, розвиваються і мають найкращі результати якості знань з української мови.

14 лютого відбувся Форум Електронного Навчання

НОВИНИ, Семінари, Тренінги

День дарування книг відзначили даруванням вчителям електронних підручників. «ФЕН – вітер змін», – скорочено (Форум Електронного Навчання) ми задумали, започаткували і провели сьогодні спільно: Інститут модернізації змісту освіти, Ліцей інформаційних технологій, розробники е-підручників для освітян Печерського району м.Києва.

Чому Форум? Тому що актуальні питання розроблення, змісту, використання електронних підручників потребують широкого обговорення і дослідження! На мою думку, вчителі були неабияк зацікавлені!

[ngg src="galleries" ids="22" display="basic_thumbnail"]

На базі Українського аграрного ліцею відбувся креативний конкурс «Відчайдушні вчителі»

НОВИНИ, Семінари, Фотографії

Чарівне місто Умань. 25.01.19р. на базі Українського аграрного ліцею відбувся креативний конкурс «Відчайдушні вчителі». Це освітній проект, який виявляє нові творчі, натхненні обличчя серед вчителів, що продукують нові методи і технології навчання! Вітаємо новий формат вчительської творчості!

[gallery size="medium" ids="5118,5117,5116,5115,5113,5112"]

 

Продовження методичних рекомендацій вчителям 2-х класів, які працюють за новими підручниками з української мови (автори Кальчук М.І., Карась Н.І.)

НОВИНИ

На допомогу вчителям 2-х класів, які працюють за новими підручниками з української мови (автори Кальчук М.І., Карась Н.І.)

Для роботи за новими підручниками з української мови у ІІ семестрі (3 і 4 частини) рекомендуємо вчителям ще раз  перечитати методичні рекомендації для 1-2 частин, так як вони є продовженням викладання навчального матеріалу у системі. Зокрема у 3-4 частинах продовжуватиметься робота з удосконалення грамотного письма через записування власних думок, почуттів у  «Щоденнику вражень», з наступним записом  слів, які викликали труднощі в написанні. Також пропонується продовження нетрадиційної форми  проведення перших уроків з  вивчення нової теми – урок-казка; учні у ІІ семестрі продовжуватимуть  проектну діяльність з використанням електронних пристроїв; у 3-4 частинах під контролем вчителя   також продовжиться робота щодо виконання малюнків до словникових слів та повторення їх правопису; умовні позначення і в наступних частинах допомагатимуть вчителю зорієнтуватися в особливостях виконання вправ, хоча він може проявити і власну творчість, залежно від рівня підготовленості і працездатності учнів.   

 Також хочемо звернути увагу вчителів на важливість продовження виконання завдань учнями в підручниках кольоровими олівцями чи гелевими ручками у таких видах роботи як з’єднування, підкреслювання, обведення,  розмальовування, запис слів  тощо. Адже кольори відіграють велику роль у впливі на дитячі почуття, емоції. Особливу увагу слід приділити рубриці «Це потрібно знати». Подані правила хоч учні і не вивчають напам’ять, але для концентрації уваги та з метою поступового запам’ятовування їх слід обводити, підкреслювати кольоровими олівцями. Адже за порадою академіка Олександри Савченко у  початковій школі потрібно впливати на  чуттєву основу учіння, оскільки несформованість процесів сприймання збіднює сенсорний досвід дитини.

Залишається важливою рекомендація щодо перечитування програмових вимог перед вивченням теми і відслідковування можливостей підручників для їх успішного виконання.

Разом з тим дані методичні рекомендації  в роботі з 3-4 частинами підручників мають свої особливості і нововведення. Так, з метою удосконалення грамотного письма, учням пропонуються вправи для повторення основних правил правопису шляхом вставляння пропущених букв у словах, словосполученнях, а для вироблення швидкості письма у 4-й частині вводиться тренування у безвідривному написанні букв, слів. Під час вивчення теми «Значення слова» вводяться нові  умовні позначення – «Словник», «Словникова скарбничка».

Необхідність введення  цих позначень зумовлена роботою учнів зі словами, словниками. Дана  діяльність мотивуватиме учнів  з’ясовувати значення слів  у тлумачному  словнику,  записувати привабливі, маловідомі для себе слова в окремому зошиті (блокноті), а потім розміщувати їх  на спеціально відведеному місці  в класі.

              

    

Учитель в свою чергу може творчо підійти до проведення такої роботи,  створивши  в класі «Квіткову галявину слів». До цього надихає педагогічна спадщина видатного педагога Василя Олександровича  Сухомлинського. Він приділяв велику увагу розвитку усного і писемного мовлення школярів та підвищення їхньої мовленнєвої культури через роботу зі словом. Варто згадати його лише такі висловлювання: «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній  панує культ слова»,  «Мовна  культура людини – це дзеркало її духовної культури. Найважливішим засобом впливу є краса і велич,  сила й виразність рідного слова».

  Педагог бачив вдосконалення  мовлення учнів шляхом  збагачення його новими словами. Він учив дітей замислюватися над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Для цього вже в ті далекі часи в початкових класах учні мали записну книжечку – «Словникову скриньку». До неї занотовували слова, які були цікавими чи незрозумілими, а Вчитель вже потім пояснював дітям значення або емоційне забарвлення даного слова.

Педагог також вважав, що  за допомогою слова можна побачити, відчути красу навколишнього світу. Про це свідчать  такі його вислови: «Відчуваючи, переживаючи красу  побаченого й почутого, можна сприйняти  найтонші відтінки слова, і через слово можна відчути красу душею» або «Слово входить у духовне життя дитини,  якщо воно виграє усіма барвами веселки, духмяніє ароматом полів». Василь Олександрович радив використовувати силу слова під час  спостереження за красою природи, розкриття її краси: «Слово здатне перед нами розкрити красу природи. Слово може зазвучати, як музика. Воно може бути насичене пахощами трав і квітів», «Слова, які передають красу природи, такі ж красиві, як і те, що ми бачимо. Коли ви чуєте  слово «блакить», ви уявляєте небо, безмежну далечінь ланів, журавлиний ключ».  Особливість слів у мовленні дала можливість педагогу порівняти їх з квітами: «Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки. У ньому є свій неповторний аромат, барви».

Таке порівняння слів із квітами досліджуємо також  у висловлюваннях  письменників: Павла Тичини – «Розквітай же слово»; Тамари Коломієць – «Мова барвиста»; Олександра Олеся – «Як конвалії квітки»; Любові Забашти –  «У барвінки зодягайся» та ін., що надихають  на творчий підхід до роботи зі словами.

Одним із  таких можливих варіантів роботи зі словами в класному освітньому просторі може бути створення квіткової галявини слів, де розміщуються слова, які учням сподобались, привернули їх увагу. Робота над словами може проводитися на будь-якому уроці, головне, щоб вони дійсно зацікавили учнів або учитель зумів привернути увагу  учнів до явища, події,  предмета, які названі незвичайним, маловідомим словом.

Мета першого уроку вивчення нової теми (уроку-казки)  – дати загальну картину поділу слів за значенням. При  проведенні  першого уроку з теми «Значення слова» вчитель не матиме труднощів, якщо він використовував у роботі попередні методичні поради  до 1-2 частин. Головне, що у цій творчій роботі потрібно враховувати свою методичну компетентність і бажання учнів перетворити вивчення теоретичного матеріалу на казкове його сприйняття. Важливо  також враховувати   в проведенні таких уроків класне забезпечення: наявність класного театру та реквізитів у ньому, малюнків, плакатів, електронних засобів тощо. Учні можуть і не проявити особливої зацікавленості в проведенні таких уроків, тому вчитель, якщо він переконаний у їх ефективності для молодшого школяра, повинен взяти ініціативу «у свої руки»: запропонувати творчим дітям виконати певні ролі чи виконати певні завдання, допомогти їм у цій творчій роботі запропонованими ролями, костюмами, реквізитом. У сьогоднішніх умовах важко розраховувати на допомогу сучасних  батьків, тому можна об’єднуватися вчителям у творчі групи для спільної роботи: обмінюватися реквізитами, творчим досвідом або учням 3-х чи 4-х класів виступати перед учнями 2-х класів тощо. Головне, щоб вчитель сам, як професіонал, усвідомлював роль казки у вивченні теоретичного, «сухого» матеріалу на уроках української мови  через театралізовану діяльність учнів. Саме вона є одним із активних методів навчання, який формує пізнавальний інтерес та здатен організувати самостійне оволодіння знаннями, вміннями і навичками. Емоційно-ціннісний досвід, який набувають учні в такій діяльності, забезпечує формування і розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, виробляє уміння і навички самостійної праці, адже учень безпосередньо  бере участь  у діяльності по оволодінню знаннями, уміннями, навичками.  Навчання через казку здатне виконувати таку цінну  роботу  в навчальному процесі молодших школярів: навчання маленьких школярів продовжується життям у  радісному дитинстві, де навчання створює позитивні емоції, радість пізнання;  непомітний перехід гри  в навчання формує процеси активної уяви, що дуже цінно для учнів І циклу навчання  в початковій школі; інтерес, який виникає до навчання через ігрову діяльність, спонукає дитину послідовно проникати в суть явищ, настирливо шукати зв’язки між ними, переборювати труднощі в їх розв’язанні; активізується розумова діяльність школярів, формується пізнавальний інтерес; з’являється можливість у школяра безпосередньо  брати участь у діяльності по оволодінню знаннями, уміннями, навичками  та  більш глибоко і повно проявляти власні почуття, переживання,  свій внутрішній стан; така форма навчання  дозволяє враховувати індивідуальні особливості школярів; забезпечується більш  міцніше засвоєння і закріплення знань учнів; розвиваються художньо-творчі здібності, як основа для морально-естетичного виховання; забезпечується наявність почуття ,,свободи вибору”, можливість учневі самореалізовуватись; розвивається мовлення молодших школярів через слухання казки, переказування, мовленнєву творчість.

Мотивацією до вивчення нової теми є подані перші вправи в підручнику, виконання яких демонструватиме учням недостатність наявних у них  знань  та  спонукатиме школярів до необхідності оволодіння новими знаннями або розширення їх. Наступним етапом роботи  є конкретне ознайомлення із теоретичним матеріалом. У казці він представлений «дослідженням» нового матеріалу казковими героями. Тому вчитель може «зупиняти» ознайомлення зі змістом казки і пропонувати учням висловлювати власні думки. Це все залежить від рівня наявних знань в учнів конкретного класу, їх активності та ініціативності.

Нагадаємо вчителю  про можливі такі етапи роботи над казкою:

  1. Ознайомлення із змістом казки.

Способи представлення казки можуть бути такими:

  • розповідь учителя з демонстрацією малюнка казки чи з використанням комп’ютерних технологій;
  • інсценізація казки підготовленими учнями;
  • читання казки учителем у команді з підготовленими учнями.
  1. Бесіда за змістом казки.

Після ознайомлення учнів із змістом казки слід провести бесіду за її змістом з метою виділення основного теоретичного матеріалу. Для цього варто підкреслювати основний теоретичний матеріал у змісті казки.

 Домашнє завдання після першого уроку повинне бути також нестардатним:  виконати  записи на малюнках відповідно змісту казки і розмалювати їх, створити власний малюнок, підготуватися до інсценізації чи розповіді казки тощо.

  1. Осмислення змісту

Осмислення теоретичного матеріалу проходить під час проведення системи наступних уроків. Починається  ця робота із короткого поетапного записування  теоретичного матеріалу на малюнках у ході його детального опрацювання або, якщо учні  вже записали, виділяють його кольоровими олівцями.. Під час таких уроків надається також можливість усім учням розповідати, інсценізувати зміст казки.  На наступних уроках основний теоретичний матеріал казки, який учням потрібно знати відповідно до програмових вимого з даної теми, потрібно постійно повторювати на кожному уроці аж до завершення вивчення теми. Якщо учням до вподоби малювати, то можна паралельно з підручником виконати малюнок на окремому листку, з кожним уроком доповнюючи теоретичний матеріал. Так вийде загальний малюнок характеристики слів. Цей малюнок учні будуть використовувати для повторення  протягом наступних років навчання. Такі малюнки до вивчених казок  бажано збирати   в папку-довідник, як зорову опору.

  1. Творча робота над змістом казки.

Творча  робота над змістом казки – це більш глибока, осмисленніша діяльність учня по засвоєнню теоретичного матеріалу.

Після ознайомлення із змістом казки учням  одразу ж пропонується  проектна діяльність з метою надання можливості мати певний час для її проведення. Учні працюють  над створенням власного варіанту казки на основі змісту авторської, намалювавши відповідний малюнок зміст на відведеному місці  в підручнику. Учні можуть внести різні зміни  в зміст казки: зміна місця подій чи героїв,  придумування продовження змісту казки тощо. Учитель, цікавлячись станом виконаної дитячої творчості, вирішує, коли саме учні вже готові  представляти результати цієї проектної діяльності  в класі. Можна цю роботу заслуховувати  в класі  як в один визначений день так і поступово.

До творчої роботи над змістом казки також можна віднести театральну діяльність учнів – інсценізацію. Варто, щоб усі учні спробували себе  в ній, хоча б у малій виконаній ролі. Так на кожному уроці варто відводити час і місце для часткової інсценізації такого фрагменту казки, який у даний час детально, досліджується, вивчається. Інсценізація може відбуватися як  у драматичній формі так і в ляльковому театрі.

Розвитку фантазії і творчості сприятиме виконання таких завдань, як : Пофантазуй! Придумай казкову історію про прикметники. Намалюй малюнок до вигаданої історії (вправа 157); Пограймося в слова. Гра  «Знавці слів» (вправа 158) та інші.

До виконання таких вправ потрібно підійти з розумінням того, що не всі учні можуть придумати історію чи  не знають як це робити,  а деякі можуть просто не виконувати таке творче завдання. Щоб добитися якісного показника  в такій творчості, учні  повинні мати досвід з першого класу. Тільки в системі така творча робота дає якісні показники. Якщо  в класі були продемонстровані чи озвучені творчі роботи частиною учнів, то інша частина  теж отримає позитивну і повчальну інформацію. Лише  така систематична діяльність сприятиме розвитку творчості і в слабших, менш ініціативних учнів.

 Завершальним етапом дитячої творчості над засвоєнням вивченого матеріалу може стати підсумковий урок з вивченої теми – урок-казка, що включає в себе конкурс малюнків (за зразком вправи 94), конкурс проектів, проведення мовних ігор  тощо. На такому уроці учні можуть одягати маски, костюми казкових героїв та використовувати іншу атрибутику казковості. Так у 3-й частині підручника по завершенні теми «Значення слова» учням  пропонується  створити казкову ситуацію і пограти у мовну казку, уявивши себе учнями Лісової школи. До виконання вправи 221 («Незвичайний урок на казковій галявині слів») слід залучити ініціативних, творчих учнів або й батьків для виготовлення костюмів, масок, перевірки вивчених слів героїв. Варто заздалегідь розділити ролі між учнями, роздрукувати їм слова (учні повинні знати, що в таких ситуаціях не обов’язково вчити всі слова досконало, варто імпровізувати, фантазувати).

Цікавим  творчим видом роботи під час вивчення теми «Значення слова»  в підручнику  є створення «віночка слів» (вправа 23, 143 та ін.),   «кольорових намист» (вправа107, 108, 190, 200 та ін.). Їх  учні можуть виконувати як у підручнику так і на аркушах паперу  в довільній формі. Такий урок буде більш ефективним якщо його  інтегрувати з уроком трудового навчання. Головне завдання таких вправ – показати слова як елемент прикраси нашого мовлення  в порівнянні з українським віночком чи намистом. Така робота не є обов’язковою для виконання, але вона є особливістю вивчення української мови за педагогічною технологією «Росток». Підсумком такої роботи є виконання  вправи 214, в якій учням пропонується  записати в «Щоденнику вражень» висловлювання на тему «Чому поети так називали слова й говорили про їх цінність?» Тому рекомендуємо звертати увагу на творчі завдання, тому що  вони сприяють творчому засвоєнню програмового матеріалу та  розвивають  особистість.

Хочемо ще порадити вчителям підійти з розумінням дії принципу «міні-максу»  в підручниках з української мови за педагогічною технологією «Росток». Не потрібно всі вправи  в підручниках вважати  обов’язковими  для виконання.  Переглядаючи вправи перед кожним уроком, потрібно враховувати рівень засвоєння програмового матеріалу учнями конкретного класу, відповідно визначати необхідність  виконання конкретних вправ та їх  певної кількості. Для цього вчитель/ка повинен  обов’язково ознайомитися із запропонованими вправами та знати мету їх виконання. Хоча автори намагалися дати якнайбільше допомоги вчителеві для засвоєння програмового матеріалу учнями та будували уроки відповідно етапам діяльнісного методу навчання.

У 4-й частині підручника вивчаються теми «Речення», «Текст», робота над якими в основному продовжується в описаній системі. Під час вивчення цих тем є досить великі рукописні вправи, які вчитель може  радити учням для каліграфічного самостійного списування. (Наприклад, вправи 63, 102, 213 та ін.) Мовні ігри, як і підсумкові уроки, подано у додатку, що містяться в кінці підручника.

 

Відбувся майстер-клас “Формування предметної математичної компетентності в умовах реалізації програми “Росток”

НОВИНИ, Тренінги

15 листопада в м. Фастові відбувся майстер-клас для педагогічних працівників “Формування предметної математичної компетентності в умовах реалізації програми “Росток”.

Під час заходу учасники отримали:
– практичні сценарії та конкретні кейси від педагогів-практиків щодо умов успішного формування в учнів предметної математичної компетентності;
– дізналися про нові тренди в освіті та можливості їх використання в своїй професійній діяльності;
– взяли участь в навчальному та виховному заході з математики;
– отримали позитивні емоції, гарні враження та нові корисні знайомства.

Всі учасники отримали електронний сертифікат учасника.

Дякуємо всім за участь!

[ngg_images source=”galleries” container_ids=”9″ display_type=”photocrati-nextgen_basic_slideshow” gallery_width=”600″ gallery_height=”400″ cycle_effect=”fade” cycle_interval=”10″ show_thumbnail_link=”1″ thumbnail_link_text=”[Show picture list]” order_by=”sortorder” order_direction=”ASC” returns=”included” maximum_entity_count=”500″]

Графік роботи майстер-класів з української мови

НОВИНИ

У 2017-2018 н.р. в м. Біла Церква проводився майстер-клас з проблеми «Інтегративно-діяльнісний підхід до викладання української мови в школі І ступеня за технологією «Росток». У процесі опрацювання даної теми обговорювалися питання реалізації інтегративно-діяльнісного підходу до викладання української мови в другому класі. Відповідно, дотримуючись принципу системності, виникла необхідність продовження цієї роботи та реалізації інтегративно-діяльнісного підходу в процесі викладання української мови, зокрема, у третьому класі початкової школи. Такий підхід буде основою реалізації концептуальних засад проекту Державного стандарту початкової загальної освіти.

Основною метою майстер-класу є:

  • аналіз наявних підручників, методичних рекомендацій щодо викладання української мови у третьому класі;
  • розроблення і апробація навчально-методичного забезпечення (методичних посібників, дидактичних матеріалів) навчальних занять з української мови в 3 класі;
  • розробка методичних рекомендацій щодо вивчення української мови за інтегративно-діяльнісною технологією у третьому класі, що сприятимуть підвищенню професійної майстерності вчителів, які працюють за педагогічною технологією «Росток».

Завданнями діяльності майстер-класу щодо вивчення української мови в третьому класі за педагогічною технологією «Росток»» є:

  • забезпечення наступності у вивченні української мови;
  • реалізація особистісно орієнтованого підходу до формування творчої особистості молодшого школяра;
  • дослідження організаційних та психолого-педагогічних умов формування ключових компетентностей третьокласників;
  • удосконалення прийомів організації навчальної діяльності на етапах створення проблеми;
  • технологічні аспекти організації етапів уроку за педагогічною технологією «Росток».

Графік проведення

№

Тема

 Дата проведення
1. Науково-практичний семінар: «Інтегративно-діяльнісний підхід в організації навчально-пізнавальної діяльності третьокласників на уроках української мови за педагогічною технологією «Росток»» 6 грудня 2018 р. 

[su_button url="http://bit.ly/2TmfBuQ" target="blank" style="3d" background="#11b829" color="#fdfaf9" size="1"]Подати заявку[/su_button]
2. Майстер-клас: «Особливості вивчення теми «Будова слова» у третьому класі за педагогічною технологією «Росток» 21 лютого 2019 р.

 
3. Творчий звіт: «Фестиваль творчості» 18 квітня 2019 р.

Запрошуємо на майстер-клас “Формування предметної математичної компетентності в умовах реалізації програми “Росток”

НОВИНИ

📣📣📣Запрошуємо педагогічних працівників на майстер-клас “Формування предметної математичної компетентності в умовах реалізації програми “Росток”!

Що Ви отримаєте під час заходу?
– практичні сценарії та конкретні кейси від педагогів-практиків щодо умов успішного формування в учнів предметної математичної компетентності;
– дізнаєтесь про нові тренди в освіті та можливості їх використання в своїй професійній діяльності;
– візьмете участь в навчальному та виховному заході з математики;
-отримаєте позитивні емоції, гарні враження та нові корисні знайомства.

Всі учасники отримають на свою електронну пошту електронний сертифікат учасника.

Участь безкоштовна.

Попередня реєстрація обов’язкова – [su_button url="http://bit.ly/2QqshyS" target="blank" style="3d" background="#11b829" color="#fdfaf9" size="1"]Подати заявку[/su_button]

Місце проведення
08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Ярослава Мудрого, 44
НВК “Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2”

Дата – 15.11.2018
Початок о 10.30
Завершення о 13.00

Інтерв’ю з доктором педагогічних наук, професором, науковим керівником педагогічної технології 🌱 “Росток” – Пушкарьовою Тамарою Олексіївною про роль інтерактивних технологій у сучасній освіті

Відео файли, НОВИНИ
[video width="400" height="224" mp4="https://rostok.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/Pushkarova-video.mp4"][/video]

У місті Українка Київської області відбувся науково-практичний семінар “Нова українська школа в контексті глобалізаційних процесів у світі”

НОВИНИ, Семінари

27 вересня у місті Українка Київської області відбувся науково-практичний семінар “Нова українська школа в контексті глобалізаційних процесів у світі”.  На заході активно обговорювали сучасні технології початкової освіти на прикладі педагогічної технології “Росток”. Учасники мали можливість і відвідати цікаві уроки і самі взяли участь в інтерактивній діяльності.

Дякуємо Департаменту освіти і науки КОДА, КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти”, Виконавчому комітету Української міської ради, відділу освіти Обухівської РДА, директору та колективу Української СЗОШ №1 за сприяння організації заходу.

У Житомирі відбувся практичний семінар для вчителів початкової школи “Сучасні тренди початкової освіти”

НОВИНИ, Семінари

14 вересня 2018 у Житомирі за ініціативи приватної школи «Синергія» та за підтримки Управління освіти і науки був проведений практичний семінар для вчителів початкової школи за темою”Сучасні тренди початкової освіти”.

Спрямування семінару – вивчити основні інноваційні напрями освіти та з’ясувати, яким чином їх можна застосовувати на практиці.

«У нас є розроблена система «Росток». Це діяльнісна технологія навчання, як правильно організувати діяльність дитини на уроці, щоб дитина завжди отримувала результат, щоб дитина розвивалася і росла в своїй індивідуальній траєкторії. Сьогодні ми приїхали для того, щоб розповісти вчителям про сучасні тренди в початковій освіті, в шкільній освіті, що є в змісті нового, як змінюється зміст відповідно до нових тенденцій, які методики сьогодні працюють, щоб діти могли використовувати інформацію, реалізовувати її в житті і мали той результат, який необхідний для адаптації в непростому світі, і в їхньому розвиткові», – зазначила професор, доктор педагогічних наук Тамара Пушкарьова.

[video width="1280" height="720" mp4="https://rostok.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/Na-zaproshennya-pryvatnoyi-shkoly-Synerhiya-avtorka-tehnolohiyi-Rostok-provela-seminar-u-Zhytomyri.mp4"][/video]

Директор приватної школи «Синергія» Наталія Панасюк зазначає: вивчення основ технології «Росток» є надзвичайно важливим кроком до збільшення освітнього потенціалу як інноваційної, так і традиційної школи.

«Школа «Синергія» на сьогоднішній момент є новою альтернативною інноваційною школою, яка хотіла б підтримати Нову українську школу, а для цього нам потрібно якимось чином показувати, задіювати всіх учителів із традиційних шкіл, і з нетрадиційних, інноваційних шкіл, взаємодіяти, допомагати один одному, розкривати наш потенціал, і тому професор Пушкарьова допоможе нам знайти момент взаємозв’язку, який розкриє більше і Нову українську школу, і додаткові моменти, які пропонує «Росток», і можливості самих вчителів», – розповіла директор приватної школи «Синергія» Наталія Панасюк.

Технологія «Росток» – це в першу чергу, поєднання сучасних освітніх тенденцій та реально працюючих технологій, зазначила Тамара Пушкарьова. Для того, аби не дати дитині загубитися у інформаційному просторі, необхідно спрямувати її увагу на дійсно важливі для інтелектуального розвитку аспекти, і саме таку можливість надає технологія «Росток».

«Освітня програма «Росток» розрахована на всю школу. Цей період віковий, з 1 по 6 клас, це приблизно з 6 до 13 років, це якраз той період, коли активно розвивається інтелект дитини, саме цей період потрібно використати, аби дитина не втратила інтерес до навчання», – повідомила професор Тамара Пушкарьова.

Якщо ви працюєте в школі і хочете дізнатись більше про педагогічну технологію “Росток”- заповніть реєстраційну форму, і ми зможемо спланувати візит і до вашого міста. [su_button url="https://goo.gl/forms/y1335sGJkyQDcsN32" target="blank" style="3d" background="#11b829" color="#fdfaf9" size="1"]Подати заявку[/su_button]

 

На допомогу вчителям 2-х класів, які працюють за новими підручниками з української мови (автори Кальчук М.І., Карась Н.І.).

НОВИНИ

Особливості  підручника  з української мови та  методичні  рекомендації 

Метою оновлення підручників з української мови  за педагогічною технологією Росток для 2 класу стала необхідність перегляду їх щодо відповідності   Державному стандарту  початкової  загальної освіти та Освітньої програми початкової школи, педагогічна технологія «Росток», яка створена  на основі  Типової освітньої програми розробленої під керівництвом О.Я.Савченко (1-2 класи).

Згідно Державного  стандарту початкової освіти, оновлені підручники забезпечують умови для виконання мети початкової освіти:  «Гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості» та принципів, які забезпечують відповідність  віковим особливостям 6-7 річної дитини, визнання її прав  на навчання через ігрову діяльність, яка забезпечує радість пізнання нею навчального матеріалу й  збільшення часу на її творчість та широке використання  дослідницької й проектної діяльності.

Освітній процес, який забезпечували  підручники 1 класу цілком відповідали меті початкової школи та цінностям  дитинства, але у другому класі не було в системі продовжено цю роботу.  Тому постало завдання у другому класі забезпечити наступність вивчення української мови після першого класу, а значить –  привести в систему зміст та форми роботи відповідно першого року вивчення української мови. Також виникла потреба активніше використовувати в освітньому процесі дослідницьку та проектну діяльність,  яка приноситиме радість дитині та надасть більше можливостей щодо розвитку творчості, допитливості  та самостійності  вже другокласників. З цією метою  удосконалено види навчальної діяльності (групова робота, дослідження,  спостереження), створено особистій простір для діяльності, створюючи умови для власного вибору.

Матеріал розроблено на основі тематичного планування. До кожної теми підібрану велику кількість вправ, щоб учні мали можливість цілісно побачити певну мовну тему та опрацювати їх в системі. Така насиченість вправ дає можливість вчителю, у зв’язку із виділенням різної кількості годин на вивчення української мови школами відповідно робочого плану навчального закладу,  самостійно визначати кількість годин на вивчення певної теми при складанні календарного планування. Ми ж подаємо як можливий варіант календарного планування української мови для І семестру із розрахунку  4 години на тиждень.

На що потрібно звернути увагу вчителям, розпочинаючи роботу за новими підручниками (автори Кальчук М.І., Карась Н.І.)?

 Особливістю вивчення української мови за педагогічною технологією Росток для І циклу навчання у початковій школі залишається навчання через гру, казку, а значить відведення значного місця для  театралізації. (Тому у класі відповідно повинен бути хоча елементарний реквізит, декорації.) Насамперед потрібно знати, що  в нових підручниках внесено корективи в існуючі авторські (Кальчук М.І) лінгвістичні казки. Після ознайомлення з лінгвістичною казкою у підручнику учням надається можливість  (завдання з відведеним  спеціальним місцем) передати  свої враження від почутого чи побаченого в інсценізації, а також передати свої  думки через власні  малюнки або створити їх  в групі. Учні  можуть імпровізувати з репліками, відтворюючи діалоги з  авторських казок, брати  участь у виставі, навчаючись у дії правильно  і доречно добирати інтонацію, міміку, жести, рухи. Після інсценізації школярі діляться театральним досвідом та обговорюють враження від драматизації з позиції учасника чи глядача.

У підручнику вправи побудовано так, щоб учні не відтворювали теоретичний матеріал, а досліджували, висловлюючи свої думки, спостерігали за мовними явищами (звуками, словами, реченнями, текстами) та конструювали їх.  Це  забезпечує розвивальний,  партнерський  підхід до навчального  процесу. Згідно сьогоденних завдань початкової освіти, зокрема І циклу навчання, у посібнику введені нові позначки (основне завдання їх прописано):

  1. Сова з указкою пропонує учням звернути увагу на інформацію, яка буде потрібна учням для правильного і усвідомленого користування усним і писемним мовленням.
  2. Сова без указки просто пропонує прочитати інформацію чи виконати завдання.
  3. Телефон із знаком питання – проектна діяльність учнів з використанням сучасних електронних пристроїв.
  4. У другій частині підручника, у зв’язку із адаптацією учнів у новому навчальному році та певній навченності другокласників (каліграфічного і грамотного письма), введено додаткові позначки:
  • Робота у робочому зошиті має вже робочий вигляд: зошит і ручка.
  • Зайчик пише – удосконалення каліграфічного письма вивчених букв, буквосполучень.
  • Зайчик із блокнотом – запис думок, вражень, почуттів в окремому записнику(це може бути зошит будь-якого формату і навіть блокнот)

Приступаючи до уроків вивчення української мови, рекомендуємо оглянути підручник і зрозуміти  його зміст, ознайомитися із творчими завданнями. Бажано і перший урок провести для ознайомлення учнів із підручником. Виробити разом з учнями основні правила роботи на уроках української мови.

Насамперед  хочемо звернути увагу  вчителів на запропоновану для ознайомлення тему «Правопис слів з ненаголошеними голосними [е] [и]». Вона подається у підручнику на власний вибір: знайомити учнів із таким мовним явищем чи залишати для вивчення вже у 3 класі. Ми вважаємо, що на рівні пропедевтики учні повинні знати про  існування такого мовного явища, так як вони пишуть такі слова. Тому у підручнику є позначка * Для додаткового ознайомлення. І вчитель сам вирішує чи ознайомлювати учнів і відповідно вносить корективи у календарне планування.

Звертаємо увагу учителів також на виконання каліграфічних завдань. Так, повторюючи правильне написання літер, у підручнику їх начерк написано слабонаведеними лініями  з метою полегшення виконання завдання та уникаючи неправильного письма учнями. Рекомендуємо вчителю спочатку нагадити учням правильний начерк букв або показати за допомогою електронних пристроїв, а потім лише  дати їм  можливість  повторити письмо шляхом обведення букв, їх сполучень з іншими, а також написання слів і речень. Після цього можна переписати письмо у  робочому зошиті із сіткою № 1 або провести  аналогічні каліграфічні вправи.

Вивчення  теми «Мова і мовлення»  насамперед повинно стати мотивацією вивчення української мови та стимулом відзначення  Дня писемності. Також учні повинні знати  про наявність в Україні Всеукраїнського конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Приступаючи до вивчення цієї теми, вчитель повинен знати,  що підсумковий урок  бажано провести нетрадиційно. Якщо досвід вчителя/ки дозволяє, то це може бути урок-свято, а в іншому випадку учні вивчають вірші, готують усні виступи про мову або паперові чи електронні роботи готують. А щоб було цікавіше продемонструвати свої роботи, то можна запросити учнів з іншого класу, яким буде корисно і повчально послухати учнів саме другого класу про українську мову.

Уроки цієї теми варто інтегрувати з уроками музичного й образотворчого  мистецтв, трудового навчання, навколишнього світу, інформатики тощо.  Тому варто про це обговорити з учнями і мати загальну картину проведення підсумкового уроку.

Виконання вправ з цієї теми повинні виконуватись з врахуванням можливостей учнів та забезпечення класу. Наприклад, вправу 11 можна зробити під ксерокс і кращому учневі в оформленні і підготовці цієї роботи буде надаватися право виступити на підсумковому уроці, отримавши кілька індивідуальних порад від вчителя.

Виконувати вправи у підручнику рекомендуємо кольоровими олівцями, гелевими ручками, для вироблення естетичних смаків та емоційного сприйняття матеріалу, кращого запам’ятовування (обводити, підкреслювати, з’єднувати, розмальовувати тощо).  У змісті казок слід учням рекомендувати  малювати,  домальовувати. Наприклад с. 29-32, учні можуть домалювати фрагменти лісової галявини, лісу, річки тощо.

Щодо утворення палітри слів у підручнику (с.9), то виконання таких вправ пропонується через записування слів кольоровими олівцями, гелевими ручками так, щоб це нагадувало палітру, а над ними  намалювати відповідні предмети. Слова повинні бути яскравими, різних кольорів, красиво написані.

На завершення вивчення цієї теми, перевірочний вид роботи проводиться з діагностичною метою. Учитель матиме загальне уявлення щодо вироблення індивідуальних завдань під час виконання каліграфічних вправ.

Вже під час вивчення теми «Мова і мовлення»   введена позначка «Звірята з телефоном».  Це дослідницькі, творчі завдання, покликані розвивати творчість, креативність учнів. Школярі можуть створювати прості медіапродукти (фото, листівки, комікси, книжечки, стіннівки, колаж тощо) з допомогою вчителя/ вчительки.

 Її введено  на основі проблемно-пошукового підходу до вивчення програмового матеріалу. У рамках вивчення  будь-якої теми, через їх виконання, окреслено ті проблеми (дослідницькі чи проблемні запитання), які  стануть основою практичної роботи дітей у групах чи самостійно. Рекомендуємо вчителям вже на першому уроці, ознайомлюючи учнів з новою темою, замалювати ці позначки, привертаючи увагу учнів, адже  вони даються для виконання  на певний проміжок часу.  Батьки також  можуть прийняти активну участь у шкільному житті дитини, допомагаючи їм знаходити інформацію у різних джерелах, разом готуючи матеріали, костюми тощо.

Після вироблення мотивації вивчення української мови розпочинається конкретне  ознайомлення із мовними поняттями. Спочатку повторюємо вивчений матеріал у 1 класі. Учні вже уміють знаходити літери на малюнку та самі зможуть домальовувати. Ці малюнки повинні бути кольоровими, яскравими. Таку роботу можна інтегрувати з уроками малювання. Головне завдання теми «Повторення вивченого в 1 класі» – повторити вивчений матеріал, налаштувати учнів на те, що вони вже чимало знають про українську мову і багато чому вже навчилися.

Розпочинаючи роботу у  ІІ частині підручника, потрібно учнів знову познайомити з її особливостями. Завдання №2 спонукає учнів до роздумів: А чи все вони знають про звуки? Лише після цього  варто запропонувати  завдання із вправи № 3.  Цей  нетрадиційний  урок  у методиці називається урок-казка із вільною структурою і формою проведення. На такому уроці учні мають право і не писати у робочих зошитах, а лише діяти, малювати. До цього уроку потрібно підійти творчо, враховуючи можливості учнів та класу. (Методика ознайомлення з казкою  описана у методиці).  Учитель/ка може знайомити учнів частинами, ставлячи запитання до кожної з них і підкреслюючи головну інформацію, а можна підготувати інсценізацію з кількома учнями, написавши їм слова на листочках і повісивши за ширмою. Так як до першої теми  «Мандрівка на казкову Галявину звуків» подано 17 вправ, то її можна проводити 2-3 уроки. Дійсно Галявина звуків велика і вміщує багато інформації.  Але вчителю не потрібно ставити за мету, щоб учні все знали про звуки з перших уроків. Вони будуть надалі оволодівати цим матеріалом і постійно повертатися до змісту казок, їх малюнків та демонструвати постійно власні малюнки до придуманих казок. Ці перші 2-3 уроки подають блочну інформацію для загального ознайомлення, а не вивчення. Тому вчителеві важливо спочатку відслідкувати наступне вивчення тем кожного уроку із загальної теми «Звуки і букви».

Переходячи до вивчення теми «Правопис слів», учитель повинен звернути увагу на введення нової позначка з метою надання можливості учня вільно писати на запропоновану тему. Але вчитель/ка можуть запропонувати учням і власну тему, яка стала більш актуальною у класі на даний момент. Після вільного письма учням пропонується записати у рядках підручника простим олівцем слова, які викликали труднощі в написанні. Саме ці слова вчитель/ка повинні взяти до уваги і прийняти рішення щодо часу і місця на уроці для їх ознайомлення чи пояснення правильного написання.

Твердження у підручниках пропонуємо писати простою або гелевою ручкою.

Для малювання предметів до словникових слів пропонуємо завести довідничок, із маленьких файликів, куди складати листочки із малюнками.

                                                            Календарне планування

І СЕМЕСТР 16 тижнів х 4 годин  =  64 години української мови

Календарне планування здійснюється вчителем/вчителькою на підставі навчальної програми (Освітня програма початкової школи за педагогічною технологією «Росток»)  у довільній формі. Воно визначає послідовність та тривалість вивчення   тем.

 Розподіл годин між  темами вважається орієнтовним. У разі потреби учитель/ учителька має право самостійно змінювати обсяг годин у межах вивчення окремих тем та періодично, відповідно поступу учнів,   вносити корективи та   приймати рішення про розподіл  часу на їх вивчення.

Автори підручників пропонують  можливий варіант календарного планування із розрахунку 7 годин на тиждень мовно-літературної освітньої галузі (І семестр: 4 год уроки української мови і 3 години – літературного читання; ІІ семестр: 3 год уроків української мови і 4 години – літературного читання). У разі прийняття школою іншого плану роботи  щодо виділення годин на вивчення мовно-літературної освітньої галузі, учитель/ учителька самостійно корегують години на вивчення тем.

                                                                        2 клас

                                  Орієнтовне календарне планування з української мови

                                                І семестр (64 год – 4 год на тиждень )

№ Календарний строк Дата проведення           Тема
1     Мова і мовлення

(І частина)

Мета. Формувати в учнів  поняття про мову як найважливіший засіб людського спілкування та усвідомлення ними значення української мови як державної.

 Показати красу і милозвучність української мови та виховувати почуття гордості  за українську мову та любові до неї

  Познайомити учнів із видами мовлення та дослідити  ознаки  культури усного  та писемного  мовлення.

Вступ. Ознайомлення із підручником

Мета. Ознайомити учнів  із темами підручника та  завданнями. Виробити з учнями правила роботи у підручнику.

С. 1-5
2-3     Мова як засіб спілкування

С. 1-13
3-4     Мови світу. Українська мова – державна мова Українс. С. 14-20
5     Ой, яка чудова  українська  мова!

С. 21-25
6-7     Мовлення. Усне мовлення. Вимоги до усного мовлення

Урок-казка «Бажання Зайчика»

С.26-37
8-9     Писемне мовлення. Вимоги до писемного мовлення

Урок-казка

С.38-44
10     Повторення і закріплення вивченого матеріалу

Перевірка  знань та умінь

С.45-46
11     Урок-свято

Мета. Виховувати почуття гордості  за українську мову та любов до неї. Розвивати зв’язне мовлення та розвивати ораторські й акторські  здібності.
12-13     Повторення вивченого в 1 класі

Звуки мови

Мета. Повторити вивчений матеріал про звуки і букви в 1 класі. Вчити  учнів правильно читати (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовувати  слова за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користуватися алфавітом у роботі з навчальними словниками.

С.47-52
14     Звуки мови. Позначення звуків буквами

С.53-56
15     Українська абетка. Склад

С.57-62
16     Слово

С.62-67
17     Правопис слів

С. 67-71
18     Речення

С. 72-76
19     Текст

С. 77-80
20     Повторення і закріплення вивченого. Перевір свої знання

С. 81-83
21     Контрольна робота. Списування
22-23        Звуки і букви

ІІ частина

Мета. Виробляти в учнів уміння розрізняти звуки і букви та вчити   позначати звуки буквами.

Вчити називати голосні і приголосні звуки та розрізняти дзвінкі й глухі, тверді та м’які приголосні звуки.

Залучати учнів до експериментування зі словами: змінювати, додавати, вилучати один звук (букву), склад в словах так, щоб вийшло інше слово.

Виробляти уміння правильно вимовляти слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухими;

Вчити учнів правильно наголошувати загальновживані слова та виробляти уміння ставити наголос у них.

Залучати учнів до експериментування  з наголосом: порівнювати і пояснювати  значення слів, які відрізняються лише наголосом.

Урок-казка «Співуча галявина»

С. 5-18
24-25     Голосні звуки

С. 19-23
26-27     Приголосні звуки

С. 24-29
28-29     Дзвінкі та глухі приголосні звуки

С. 30-35
30-31     Позначення звуків буквами я, ю, є, ї

С. 36-39
32-33     Позначення м’якості приголосних звуків

С. 40-44
34-35     Позначення на письмі звуків [шч], [дз], [дж]

С. 45-50
36-37     Розрізнення [г]-[ґ], [ф]-[хв]

С. 51-54
38-39     Повторення вивченого про звуки. Український алфавіт

С. 55-60
40-41     Склад. Наголошені й ненаголошені склади

С. 61-65
42     Повторення і закріплення вивченого матеріалу
43     Контрольна робота. Диктант
44     Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками
45     Правопис слів

Мета. Познайомити учнів з основними  правилами орфографії: велика буква на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, географічних назвах; позначення м’якості приголосних, правопис слів з апострофом; подовження приголосних звуків; написання букв, що позначають два звуки; перенос слів (з рядка в рядок складами, зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними та вчити грамотно записувати слова на вивчені правила.

Урок-казка «Бажання Білочки»

С. 66-70
46-47     Вживання великої букви

С. 71-75
48-49     Перенос слів

С. 76-79
50-51     Подовжені м’які приголосні звуки

С. 80-84
52-53     Правопис слів з апострофом

С. 84-88
54     Правопис слів з ненаголошеними [е], [и]

С. 89-94
55     Повторення вивченого. Перевір себе

С. 94-98
56     Правопис словникових слів. Урок-казка

С. 99-103
57-58     Правопис словникових слів

С. 104-107
59     Повторення і закріплення вивченого матеріалу
60     Контрольна робота. Диктант.
61     Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками
62     Повторення і закріплення вивченого матеріалу за І семестр.
63     Контрольна робота. Перевірка мовних знань і умінь
64     Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками. Мовні ігри.

Опитування для освітян!

НОВИНИ

Шановні освітяни!

В новому навчальному році ми плануємо і надалі активно проводити навчальні курси, сесії, семінари, воркшопи, хакатони для педагогічних працівників.

З метою вивчення та врахування громадської думки освітянської спільноти щодо найцікавіших тем, які вони готові опановувати в новому навчальному році, ми у соціальній мережі Фейсбук проводимо опитування.

Приєднатися до опитування

Будемо вдячні Вам за обговореня освітніх питань!

Освітня програма педагогічної технології «Росток» для 1-2 класів початкової школи дозволена МОН України до використання в закладах загальної середньої освіти

Методичні листи та рекомендації, НОВИНИ

[vc_row][vc_column][vc_custom_heading text="Освітня програма педагогічної технології «Росток» для 1-2 класів початкової школи дозволена МОН України до використання в закладах загальної середньої освіти" use_theme_fonts="yes"][vc_empty_space height="30px"][/vc_column][/vc_row][vc_row][vc_column][vc_column_text]

Шановні колеги-освітяни, вчителі, керівники закладів загальної середньої освіти, батьки майбутніх першокласників!

У 2018 – 2019 навчальному році перші класи закладів загальної середньої освіти переходять на навчання за концепцією, програмами та навчально-методичним забезпеченням Нової української школи.

Водночас кожна школа, кожен вчитель, батьки учнів, згідно Закону України «Про освіту», мають право на добровільний вибір програм та технологій навчання, які відповідають освітнім Державним стандартам. Тому Міністерство освіти і науки України, відповідно до Статей 2, 33, 53, 54 Закону України «Про освіту» (додаток), враховуючи висновки експертиз та рішень Державної служби якості освіти (лист від 24.05.2018 №01-22/323), надало можливість закладам загальної середньої освіти запроваджувати ще 8 освітніх програм, підтвердивши їх право на це та відповідність цих освітніх програм Державному стандарту початкової освіти (лист від 25.05.2018 №1/9-344).

Серед цих 8 освітніх програм є й Освітня програма педагогічної технології «Росток» для 1-2 класів початкової школи з рекомендованим навчальним планом.

Інтегративно-діяльнісна технологія навчання «Росток» та її навчально-методичне забезпечення відповідає всім інваріантам концепції Нової української школи. Зміст освітньої програми «Росток», методи та сама технологія навчання «Росток» сьогодні цілком збігаються з ідеями НУШ. Технологія навчання «Росток» досліджена протягом 20 років, а її результати за всі ці роки апробовані, захищені за підсумками дисертаційних досліджень, підтверджені Наказами МОН, а головне – продемонстровані суспільству високим рівнем якості навчання кількох поколінь дітей. Освітня програма «Росток» доопрацьована відповідно до нового Державного стандарту початкової школи.

«Росток» – це розвивальна навчальна технологія. Вона реалізується за допомогою відповідного навчання педагогів (семінари) та спеціально розроблених на її основі навчальних посібників для учнів, які батьки можуть добровільно обрати і придбати для своїх дітей (як і будь-яку іншу книжку для розвитку дитини).

Навчання за технологією «Росток» не передбачає ніяких додаткових грошових внесків від батьків. Немає й інших додаткових вимог (конкурсний відбір, будь-яке, тестування тощо).

Технологія навчання «Росток» може бути використана для розвитку дітей також в умовах позакласної роботи, у процесі індивідуального та домашнього навчання. Отже батьки, тьютори, всі, хто займається індивідуальним навчанням дітей, можуть також самостійно опановувати технологію «Росток».

Заклади загальної середньої освіти, які на даний час з будь-яких причин не обрали для навчання технологію «Росток», але планують зробити це пізніше, матимуть таку можливість у будь-який час.

Маємо звернути увагу, що кожен державний навчальний заклад має право на державний компонент Нової української школи. Тобто все, чим має забезпечити дітей держава для навчання у Новій українській школі  має бути у них незалежно від освітньої технології чи освітньої програми, яку добровільно обирають вчителі та батьки для своїх дітей. Це право забезпечено Конституцією України та Законом «Про освіту».

Незалежно від впровадження технології «Росток» закладом загальної середньої освіти можуть бути обрані будь-які державні підручники. У такому випадку заклади мають можливість використовувати навчальні посібники за технологією «Росток» як додаткові, виключно для реалізації розвивальної технології, адже вона затверджена до впровадження саме як технологія. У Законі України «Про освіту» зазначено, що вчитель має право самостійно обирати технології навчання.

Будь-яка інформація на місцевому рівні щодо намірів відмови у фінансуванні та іншому матеріальному забезпеченні, що виділяється для НУШ, тих закладів освіти, які використовують у навчальному процесі інші освітні програмами (не Типові), безпідставна. Якщо батьки хочуть придбати дитині додаткові посібники за власний кошт – це виключно право батьків. Добре відомо, що додаткова навчальна література, інше додаткове навчальне забезпечення державного компоненту для підсилення розвивального ефекту навчання, також забезпечується за кошти батьків, за їх добровільним рішенням. І такий досвід застосовується у більшості європейських країн.

Шановні колеги педагоги, батьки!

Висловлюємо щиру подяку вчителям, керівникам закладів загальної середньої освіти, батькам за співпрацю, вашу зацікавленість у максимально ефективному розвиткові наших дітей  і за високу оцінку педагогічної технології «Росток»!

Просимо заклади загальної середньої освіти, які обрали працювати за педагогічною технологією «Росток», підтвердити свій намір офіційним листом, надіславши його на електронні адреси mgtedu@gmail.com, rostok95@ukr.net  для формування мережі таких закладів та її затвердження, за потреби, у Державній службі якості освіти.

 

З повагою,

автор і науковий керівник

педагогічної технології «Росток»          професор Пушкарьова Т.О.

 

Додаток

 

Із Закону України «Про освіту»

Пункт 3. статті 2 Закону «Про освіту» засвідчує: «Суб’єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством».

Новий Закон передбачає можливість для кожного навчального закладу використання сучасних варіативних, авторських програм, підходів до навчання та виховання дітей.

Стаття 33. Освітня програма.

  1. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти. Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Стаття 53. Права та обов’язки здобувачів освіти.

  1. Здобувачі освіти мають право на:

навчання впродовж життя та академічну мобільність;

індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу.

  1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;

педагогічну ініціативу;

розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;

 

 [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Перші класи в умовах Нової української школи

НОВИНИ

Лист від Державної служби якості освіти про відповідність Освітньої програми «Росток» (1-2 класи) Державному стандарту початкової освіти отримали.

Школи, перші класи яких планують працювати за педагогічною технологією “Росток” , мають подати попереднє замовлення на навчальні посібники найближчим часом.

     

Вдячні за співпрацю та сподіваємося на її успішне продовження!

Шановні колеги!

НОВИНИ

У відповідь на численні запитання з приводу використання педагогічної технології «Росток» в умовах Нової української школи повідомляємо наступне.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-254 від 20.04.2018 р.«Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» 2-9 класи продовжують працювати за державними стандартами  2011 року на підставі наказів МОН, що не втратили чинності, в тому числі наказу МОН № 905 від 06.08.2014 р. «Про впровадження педагогічної технології «Росток» у загальноосвітніх навчальних закладах» (відповідні навчальні плани і програми – у додатках).

Програма для 1 класу успішно пройшла експертизу робочої групи Державної служби якості освіти як така, що відповідає Державному стандарту початкової освіти за умови врахування зауважень експертів. Програма доопрацьована відповідно до зауважень експертів. Відповідь про врахування зауважень вже направлена до Державної служби якості освіти. Офіційний документ із зазначеним висновком буде отримано і розіслано найближчим часом.

Разом із тим школи можуть використовувати педагогічну технологію «Росток» та відповідні навчальні посібники і в роботі за Типовими освітніми програмами, враховуючи, що технологія «Росток» не суперечить Концепції Нової української школи і новому Державному стандарту початкової освіти та враховуючи пункт 3 статті 33 Закону «Про освіту» від 05.09.2017р., який засвідчує: «Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів».

24 травня 2018 Держслужба якості освіти дозволила викладати за 8 нетиповими освітніми програмами у наступному навчальному році.

У школах можна буде навчати за 8 програмами, що не є типовими – висновок Держслужби якості освіти

Вдячні за співпрацю та сподіваємося на її успішне продовження!