Росток

Для роботи за новими підручниками з української мови у ІІ семестрі (3 і 4 частини) рекомендуємо вчителям ще раз  перечитати методичні рекомендації для 1-2 частин, так як вони є продовженням викладання навчального матеріалу у системі. Зокрема у 3-4 частинах продовжуватиметься робота з удосконалення грамотного письма через записування власних думок, почуттів у  «Щоденнику вражень», з наступним записом  слів, які викликали труднощі в написанні. Також пропонується продовження нетрадиційної форми  проведення перших уроків з  вивчення нової теми – урок-казка; учні у ІІ семестрі продовжуватимуть  проектну діяльність з використанням електронних пристроїв; у 3-4 частинах під контролем вчителя   також продовжиться робота щодо виконання малюнків до словникових слів та повторення їх правопису; умовні позначення і в наступних частинах допомагатимуть вчителю зорієнтуватися в особливостях виконання вправ, хоча він може проявити і власну творчість, залежно від рівня підготовленості і працездатності учнів.   

 Також хочемо звернути увагу вчителів на важливість продовження виконання завдань учнями в підручниках кольоровими олівцями чи гелевими ручками у таких видах роботи як з’єднування, підкреслювання, обведення,  розмальовування, запис слів  тощо. Адже кольори відіграють велику роль у впливі на дитячі почуття, емоції. Особливу увагу слід приділити рубриці «Це потрібно знати». Подані правила хоч учні і не вивчають напам’ять, але для концентрації уваги та з метою поступового запам’ятовування їх слід обводити, підкреслювати кольоровими олівцями. Адже за порадою академіка Олександри Савченко у  початковій школі потрібно впливати на  чуттєву основу учіння, оскільки несформованість процесів сприймання збіднює сенсорний досвід дитини.

Залишається важливою рекомендація щодо перечитування програмових вимог перед вивченням теми і відслідковування можливостей підручників для їх успішного виконання.

Разом з тим дані методичні рекомендації  в роботі з 3-4 частинами підручників мають свої особливості і нововведення. Так, з метою удосконалення грамотного письма, учням пропонуються вправи для повторення основних правил правопису шляхом вставляння пропущених букв у словах, словосполученнях, а для вироблення швидкості письма у 4-й частині вводиться тренування у безвідривному написанні букв, слів. Під час вивчення теми «Значення слова» вводяться нові  умовні позначення – «Словник», «Словникова скарбничка».

Необхідність введення  цих позначень зумовлена роботою учнів зі словами, словниками. Дана  діяльність мотивуватиме учнів  з’ясовувати значення слів  у тлумачному  словнику,  записувати привабливі, маловідомі для себе слова в окремому зошиті (блокноті), а потім розміщувати їх  на спеціально відведеному місці  в класі.

Учитель в свою чергу може творчо підійти до проведення такої роботи,  створивши  в класі «Квіткову галявину слів». До цього надихає педагогічна спадщина видатного педагога Василя Олександровича  Сухомлинського. Він приділяв велику увагу розвитку усного і писемного мовлення школярів та підвищення їхньої мовленнєвої культури через роботу зі словом. Варто згадати його лише такі висловлювання: «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній  панує культ слова»,  «Мовна  культура людини – це дзеркало її духовної культури. Найважливішим засобом впливу є краса і велич,  сила й виразність рідного слова».

  Педагог бачив вдосконалення  мовлення учнів шляхом  збагачення його новими словами. Він учив дітей замислюватися над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Для цього вже в ті далекі часи в початкових класах учні мали записну книжечку – «Словникову скриньку». До неї занотовували слова, які були цікавими чи незрозумілими, а Вчитель вже потім пояснював дітям значення або емоційне забарвлення даного слова.

Педагог також вважав, що  за допомогою слова можна побачити, відчути красу навколишнього світу. Про це свідчать  такі його вислови: «Відчуваючи, переживаючи красу  побаченого й почутого, можна сприйняти  найтонші відтінки слова, і через слово можна відчути красу душею» або «Слово входить у духовне життя дитини,  якщо воно виграє усіма барвами веселки, духмяніє ароматом полів». Василь Олександрович радив використовувати силу слова під час  спостереження за красою природи, розкриття її краси: «Слово здатне перед нами розкрити красу природи. Слово може зазвучати, як музика. Воно може бути насичене пахощами трав і квітів», «Слова, які передають красу природи, такі ж красиві, як і те, що ми бачимо. Коли ви чуєте  слово «блакить», ви уявляєте небо, безмежну далечінь ланів, журавлиний ключ».  Особливість слів у мовленні дала можливість педагогу порівняти їх з квітами: «Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки. У ньому є свій неповторний аромат, барви».

Таке порівняння слів із квітами досліджуємо також  у висловлюваннях  письменників: Павла Тичини – «Розквітай же слово»; Тамари Коломієць – «Мова барвиста»; Олександра Олеся – «Як конвалії квітки»; Любові Забашти –  «У барвінки зодягайся» та ін., що надихають  на творчий підхід до роботи зі словами.

Одним із  таких можливих варіантів роботи зі словами в класному освітньому просторі може бути створення квіткової галявини слів, де розміщуються слова, які учням сподобались, привернули їх увагу. Робота над словами може проводитися на будь-якому уроці, головне, щоб вони дійсно зацікавили учнів або учитель зумів привернути увагу  учнів до явища, події,  предмета, які названі незвичайним, маловідомим словом.

Мета першого уроку вивчення нової теми (уроку-казки)  – дати загальну картину поділу слів за значенням. При  проведенні  першого уроку з теми «Значення слова» вчитель не матиме труднощів, якщо він використовував у роботі попередні методичні поради  до 1-2 частин. Головне, що у цій творчій роботі потрібно враховувати свою методичну компетентність і бажання учнів перетворити вивчення теоретичного матеріалу на казкове його сприйняття. Важливо  також враховувати   в проведенні таких уроків класне забезпечення: наявність класного театру та реквізитів у ньому, малюнків, плакатів, електронних засобів тощо. Учні можуть і не проявити особливої зацікавленості в проведенні таких уроків, тому вчитель, якщо він переконаний у їх ефективності для молодшого школяра, повинен взяти ініціативу «у свої руки»: запропонувати творчим дітям виконати певні ролі чи виконати певні завдання, допомогти їм у цій творчій роботі запропонованими ролями, костюмами, реквізитом. У сьогоднішніх умовах важко розраховувати на допомогу сучасних  батьків, тому можна об’єднуватися вчителям у творчі групи для спільної роботи: обмінюватися реквізитами, творчим досвідом або учням 3-х чи 4-х класів виступати перед учнями 2-х класів тощо. Головне, щоб вчитель сам, як професіонал, усвідомлював роль казки у вивченні теоретичного, «сухого» матеріалу на уроках української мови  через театралізовану діяльність учнів. Саме вона є одним із активних методів навчання, який формує пізнавальний інтерес та здатен організувати самостійне оволодіння знаннями, вміннями і навичками. Емоційно-ціннісний досвід, який набувають учні в такій діяльності, забезпечує формування і розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, виробляє уміння і навички самостійної праці, адже учень безпосередньо  бере участь  у діяльності по оволодінню знаннями, уміннями, навичками.  Навчання через казку здатне виконувати таку цінну  роботу  в навчальному процесі молодших школярів: навчання маленьких школярів продовжується життям у  радісному дитинстві, де навчання створює позитивні емоції, радість пізнання;  непомітний перехід гри  в навчання формує процеси активної уяви, що дуже цінно для учнів І циклу навчання  в початковій школі; інтерес, який виникає до навчання через ігрову діяльність, спонукає дитину послідовно проникати в суть явищ, настирливо шукати зв’язки між ними, переборювати труднощі в їх розв’язанні; активізується розумова діяльність школярів, формується пізнавальний інтерес; з’являється можливість у школяра безпосередньо  брати участь у діяльності по оволодінню знаннями, уміннями, навичками  та  більш глибоко і повно проявляти власні почуття, переживання,  свій внутрішній стан; така форма навчання  дозволяє враховувати індивідуальні особливості школярів; забезпечується більш  міцніше засвоєння і закріплення знань учнів; розвиваються художньо-творчі здібності, як основа для морально-естетичного виховання; забезпечується наявність почуття ,,свободи вибору”, можливість учневі самореалізовуватись; розвивається мовлення молодших школярів через слухання казки, переказування, мовленнєву творчість.

Мотивацією до вивчення нової теми є подані перші вправи в підручнику, виконання яких демонструватиме учням недостатність наявних у них  знань  та  спонукатиме школярів до необхідності оволодіння новими знаннями або розширення їх. Наступним етапом роботи  є конкретне ознайомлення із теоретичним матеріалом. У казці він представлений «дослідженням» нового матеріалу казковими героями. Тому вчитель може «зупиняти» ознайомлення зі змістом казки і пропонувати учням висловлювати власні думки. Це все залежить від рівня наявних знань в учнів конкретного класу, їх активності та ініціативності.

Нагадаємо вчителю  про можливі такі етапи роботи над казкою:

1. Ознайомлення із змістом казки.

Способи представлення казки можуть бути такими:

• розповідь учителя з демонстрацією малюнка казки чи з використанням комп’ютерних технологій;
• інсценізація казки підготовленими учнями;
• читання казки учителем у команді з підготовленими учнями.

2. Бесіда за змістом казки.

Після ознайомлення учнів із змістом казки слід провести бесіду за її змістом з метою виділення основного теоретичного матеріалу. Для цього варто підкреслювати основний теоретичний матеріал у змісті казки.

 Домашнє завдання після першого уроку повинне бути також нестардатним:  виконати  записи на малюнках відповідно змісту казки і розмалювати їх, створити власний малюнок, підготуватися до інсценізації чи розповіді казки тощо.

3. Осмислення змісту

Осмислення теоретичного матеріалу проходить під час проведення системи наступних уроків. Починається  ця робота із короткого поетапного записування  теоретичного матеріалу на малюнках у ході його детального опрацювання або, якщо учні  вже записали, виділяють його кольоровими олівцями.. Під час таких уроків надається також можливість усім учням розповідати, інсценізувати зміст казки.  На наступних уроках основний теоретичний матеріал казки, який учням потрібно знати відповідно до програмових вимого з даної теми, потрібно постійно повторювати на кожному уроці аж до завершення вивчення теми. Якщо учням до вподоби малювати, то можна паралельно з підручником виконати малюнок на окремому листку, з кожним уроком доповнюючи теоретичний матеріал. Так вийде загальний малюнок характеристики слів. Цей малюнок учні будуть використовувати для повторення  протягом наступних років навчання. Такі малюнки до вивчених казок  бажано збирати   в папку-довідник, як зорову опору.

4. Творча робота над змістом казки.

Творча  робота над змістом казки – це більш глибока, осмисленніша діяльність учня по засвоєнню теоретичного матеріалу.

Після ознайомлення із змістом казки учням  одразу ж пропонується  проектна діяльність з метою надання можливості мати певний час для її проведення. Учні працюють  над створенням власного варіанту казки на основі змісту авторської, намалювавши відповідний малюнок зміст на відведеному місці  в підручнику. Учні можуть внести різні зміни  в зміст казки: зміна місця подій чи героїв,  придумування продовження змісту казки тощо. Учитель, цікавлячись станом виконаної дитячої творчості, вирішує, коли саме учні вже готові  представляти результати цієї проектної діяльності  в класі. Можна цю роботу заслуховувати  в класі  як в один визначений день так і поступово.

До творчої роботи над змістом казки також можна віднести театральну діяльність учнів – інсценізацію. Варто, щоб усі учні спробували себе  в ній, хоча б у малій виконаній ролі. Так на кожному уроці варто відводити час і місце для часткової інсценізації такого фрагменту казки, який у даний час детально, досліджується, вивчається. Інсценізація може відбуватися як  у драматичній формі так і в ляльковому театрі.

Розвитку фантазії і творчості сприятиме виконання таких завдань, як : Пофантазуй! Придумай казкову історію про прикметники. Намалюй малюнок до вигаданої історії (вправа 157); Пограймося в слова. Гра  «Знавці слів» (вправа 158) та інші.

До виконання таких вправ потрібно підійти з розумінням того, що не всі учні можуть придумати історію чи  не знають як це робити,  а деякі можуть просто не виконувати таке творче завдання. Щоб добитися якісного показника  в такій творчості, учні  повинні мати досвід з першого класу. Тільки в системі така творча робота дає якісні показники. Якщо  в класі були продемонстровані чи озвучені творчі роботи частиною учнів, то інша частина  теж отримає позитивну і повчальну інформацію. Лише  така систематична діяльність сприятиме розвитку творчості і в слабших, менш ініціативних учнів.

 Завершальним етапом дитячої творчості над засвоєнням вивченого матеріалу може стати підсумковий урок з вивченої теми – урок-казка, що включає в себе конкурс малюнків (за зразком вправи 94), конкурс проектів, проведення мовних ігор  тощо. На такому уроці учні можуть одягати маски, костюми казкових героїв та використовувати іншу атрибутику казковості. Так у 3-й частині підручника по завершенні теми «Значення слова» учням  пропонується  створити казкову ситуацію і пограти у мовну казку, уявивши себе учнями Лісової школи. До виконання вправи 221 («Незвичайний урок на казковій галявині слів») слід залучити ініціативних, творчих учнів або й батьків для виготовлення костюмів, масок, перевірки вивчених слів героїв. Варто заздалегідь розділити ролі між учнями, роздрукувати їм слова (учні повинні знати, що в таких ситуаціях не обов’язково вчити всі слова досконало, варто імпровізувати, фантазувати).

Цікавим  творчим видом роботи під час вивчення теми «Значення слова»  в підручнику  є створення «віночка слів» (вправа 23, 143 та ін.),   «кольорових намист» (вправа107, 108, 190, 200 та ін.). Їх  учні можуть виконувати як у підручнику так і на аркушах паперу  в довільній формі. Такий урок буде більш ефективним якщо його  інтегрувати з уроком трудового навчання. Головне завдання таких вправ – показати слова як елемент прикраси нашого мовлення  в порівнянні з українським віночком чи намистом. Така робота не є обов’язковою для виконання, але вона є особливістю вивчення української мови за педагогічною технологією «Росток». Підсумком такої роботи є виконання  вправи 214, в якій учням пропонується  записати в «Щоденнику вражень» висловлювання на тему «Чому поети так називали слова й говорили про їх цінність?» Тому рекомендуємо звертати увагу на творчі завдання, тому що  вони сприяють творчому засвоєнню програмового матеріалу та  розвивають  особистість.

Хочемо ще порадити вчителям підійти з розумінням дії принципу «міні-максу»  в підручниках з української мови за педагогічною технологією «Росток». Не потрібно всі вправи  в підручниках вважати  обов’язковими  для виконання.  Переглядаючи вправи перед кожним уроком, потрібно враховувати рівень засвоєння програмового матеріалу учнями конкретного класу, відповідно визначати необхідність  виконання конкретних вправ та їх  певної кількості. Для цього вчитель/ка повинен  обов’язково ознайомитися із запропонованими вправами та знати мету їх виконання. Хоча автори намагалися дати якнайбільше допомоги вчителеві для засвоєння програмового матеріалу учнями та будували уроки відповідно етапам діяльнісного методу навчання.

У 4-й частині підручника вивчаються теми «Речення», «Текст», робота над якими в основному продовжується в описаній системі. Під час вивчення цих тем є досить великі рукописні вправи, які вчитель може  радити учням для каліграфічного самостійного списування. (Наприклад, вправи 63, 102, 213 та ін.) Мовні ігри, як і підсумкові уроки, подано у додатку, що містяться в кінці підручника.